Оригинален текст
Обрій - вирій. Видноколо.
Видноколо - небокрай.
Мріє-марить темний вітер
Про свою печаль.
- Ой, чи доля, чи недоля?
Поталанить вмерти в полі?
Поталанить вмерти в полі?
Впасти в землекрай?
Первтілитись на трави,
Соковиті і жилаві.
З холодами померти
Та з водою утекти?
І почула пісню вітру доля синьокрила.
Пожаліла темний вітер
І в полі вбила.
Вітра кров дощами впала.
В землю впала - пил прибила.
Вітер руки в небо тягне
Молоденьким гіллям.
Посміхається щасливо,
Розмовля з птахами.
Та прийшов вогонь шалений,
Розпочав свій танок.
Спалахнуло сухе гілля.
Темним вітром стало.
Обрій-вирій. Видноколо.
Видноколо - небокрай.
Стогне - плаче темний вітер
Про свою печаль.