Оригинален текст
Світ повсюди нас атакує,
Наші думки диявол контролює,
Замість істини суцільна підстава,
На дітей світла ведеться облава,
Нові інтерпретації стародавнього закону,
Закрите середовище небезпечна зона,
Історія діалог любові із приреченістю,
У котрий раз відводиш погляд,
Не хочеш чути голос вічності.
Так не вистачає віри і тепла,
Не вистачає сили і любові,
Дійти до кінця, зустрітися з тобою,
Не вистачає волі.
Жаль нагоди стають непоміченими,
Небеса звертаються кидають знаки незліченні,
Та що поробиш на очах брехня,
Полонила нас блуд, суєта,
Як важко дивитись в каламутній воді,
Нічого собі як швидко звикаєш,
І вже не потрібен той світ в далині,
Очі вже звикли, очі вже звикли.
Так не вистачає віри і тепла,
Не вистачає сили і любові,
Дійти до кінця, зустрітися з тобою,
Не вистачає волі.