Оригинален текст
Що тече по жилах?
Чим втамовують спрагу легені?
Чим завантажений мозок?
Питаннями про вічність?
Лайном
Нас мало нас обходять сторонами,
Судять кажуть погані речі за спинами,
Храми переповнені присутніми з порожніми серцями,
Роками ідуть не праведні скелястими шляхами,
Плачуть небеса від яких відвернулись люди,
Сум і гіркота, що далі з нами буде
Плачуть небеса від яких відвернулись люди,
Сум і гіркота, що далі з нами буде
Здається разом то є велика сила,
Насправді йде битва кожен сам за себе,
Потонули в тумані блукаєм по одинці,
І впевнені що Рай існує лише на картинці.
Змінюємось ми, змінюється світ,
І час не чекає, час стрімко летить,
Позаду найкраще, позаду найгірше,
Не знаю що далі принесе день інший,
Одвічна проблема бракує часу,
Кудись не встигаю і завжди спішу,
Усе це так звично, усе так буденно,
І думать про вічність здається даремно.
За голову тримають принципи та правила,
За горло вхопила гордість диявола
За голову тримають принципи та правила,
За горло вхопила гордість диявола.
Що тече по жилах?
Чим втамовують спрагу легені?
Чим завантажений мозок?
Питаннями про вічність?
Лайном