Оригинален текст
Через мої окуляри
Я часто бачу – шо буде – шо буде з нами,
Такi окуляри!
Куда ми з вами живемо?
Хтось каже: нам то не треба – «кому это надо»!
І лишається заду.
Через мої окуляри
Всьо виглядає яснiше - ну зовсiм як правда.
І може навчити.
Може навчити хотiти,
Може навчити любити,
Любити платити!
Шоби потiм цiнити!
(х2)
Наше життя – то мiнне поле
Куда не сунься – чужi навколо
Надiйся на себе – своїх може й не буде
В нас є тiльки ми – красиві люди
(красиві люди, красиві люди)
Наше життя – то мiнне поле
Куда не сунься – чужi навколо
Надiйся на себе – своїх може й не буде
В нас є тiльки ми – красиві люди