Оригинален текст
За руґатков на забаву я сі вибрав раз,
Би там мило і бурхливо свій провести час.
Насамперід при буфеті випив водки три,
А ту панни коло мене, як над водов мґли (туман).
Їдна скаче, ледь не плаче, в танець хоче, жи аж страх,
Друга мала знати дала ? хоче польку рах, цях, цях.
А музичка гра, гей!
Як ю злаплю в свої лапи, вхоплю попід боки
І як пляц широкий сміло ставлю кроки,
Раз ю щипну, раз ю рипну, абу полоскочу,
Вона таньчи рипцюм, пипцюм і не каже ніц.
Гебра (компанія) весело гасає, хоч угромний стиск (тлум),
Наглі ноги ми здринтвіли (здеревіли), в кратки цілий писк.
Дивлюсь, аж ту Манька моя сі през тижбу (юрбу) пха,
Як градова яка хмара, так хулєрні зла.
Я балакам: "Мій, ангеле, ходь на дошки там під дах,
Затанцюєм, закружляєм нашу польку рах, цях, цях".
А музичка гра, гей!
Аж ту фацит (тип) в циліндері мою Маньку взяв
І ду таньцю вже сі бере, так якби ю знав.
Я на него глипнув збоку, він ся м'я злякав,
Бо якби-м го пальнув в око, кров'ю би сі зляв.
Манька хуха ми до вуха: "Перестань лиш Антось, фе!
То пан велький, він сирдельки
Фундувати з цьмагов (горілкою) хтів."
А музичка гра, гей!
Як віддав'єм фацетови мою Маньку юж,
Він хтів з нею танцювати, а ту ані руш.
Як коза скакав він з Маньков, нагло сі спіткнув,
Манька впала, він на неї ? аж сі розтягнув.
Нам зі сміху бракло диху,
Бо си фацит збабрав кляк (забруднив капелюх),
Сподні клепле (штани вибиває), сурдут трепле,
Попсув собі цілий смак.
А музичка гра, гей!