Оригинален текст
Коли від утоми болять коліна,
Коли догорає останнє поліно,
Коли тривога в обійми лізе,
Слухай... грюкіт заліза.
Нехай тремтять від натуги мязи,
Нічого, час своє покаже,
Дарма, що дивиться око вороже,
Йди до заліза, воно допоможе.
Приспів:
Цупкую розпуку я затисну в руку
І піду туди, де Чумацький шлях.
Дотик рук залізних, ночі подих грізний,
Хай мене покине цей болючий страх.
Зранено тіло оббитим склом,
В розпачі дурень б’ється чолом,
Жебрак до себе випрошує жаль,
Комусь помагає сталь.
Вдома чекає в склянці отрута,
Зоря моя знову в хмари закута,
Зрада плюється словом "кохаю",
Йду до заліза, воно помагає.
Після вибухів і катаклізмів,
Серед спокою планет залізних
Подаруй мені останні квіти,
Подаруй мені дощі і вітер.
Приспів
Коли зброя говорить, закони мовчать.
Ця істина б’є і карбує меча.
Я знаю так було і буде завжди.
Серед ріки я шукаю води,
Розбито всі мої почуття,
Немудрий шанс, не прожито життя.
Приспів (3)