Оригинален текст
Не космiчними стежками
Ми щодень, щонiч блукали,
А мiськими скверами,
Тихими озерами,
Бiгли горами й морями,
Пролiтали днями,
Грiли землю грiшную
I траву торiшную.
Приспів:
Не космiчними стежками
розведем вогонь...
Загорається над нами
вiд тепла долонь... (весь куплет - 2)
Роздавалися громами,
Журавлиними клинами,
Розливались веснами
I рiчками скреслими,
Загоралися вогнями,
Пролiтали днями
Простори атмосфери
I гiрськi печери.
На вогнях палили сором,
I вогонь, немовби ворон,
Розгортав широкi крила
I горiла сила.
Блиск вогню - у небо пострiл -
Струменем приходить в гостi,
Вiд тепла моїх долонь
Загорається вогонь.
Приспів
Вiкна, дверi вiдкривали,
Руки свiтло в печi клали,
I виблискували скронi
На розплавленому фонi.
Сонце рвалося на волю,
Серце билося до болю,
На людей рясні
З неба падали вогнi.
Приспів (2)