Оригинален текст
Приспів:
Розсипають ночi зорi (3)
I ховають їх у синьому морi.
Дороги мої, прямi та кривi,
Дороги, мов тiло змiї.
Цiлується зошит вiршiв iз пером,
Хворiє Земля на асфальту синдром.
Пишу... Не пишеться вiрш,
Думаю краще, виходить на гiрше.
Лiтери-коні, алюр в три хлисти,
Летять до вiрша рими нести.
Приспів (2)
Я вчора бачив твої сни,
Я вчора пив холодний дощ рясний.
Було, було.
Сухою лиш була дорога.
Я вчора бачив твої сни,
Я вчора пив холодний дощ рясний.
Ось засторога.
Закрита вже моя дорога.
Приспів (2)
Пробились через асфальту килими,
Пробились рослини i пили
У сонця - промiння, у хмари - вологу,
Менi проклали дорогу.
I знову iскри метали
Чавуннi колеса, рейки i шпали.
Прощався зi мною перон,
Приходить асфальту синдром.
Лiнiї - клiтка для мене!
Ромби - клумби зеленi!
На зрощений кимось правильний сад
Здiйму вiтри, блискавицi i град!
Пiсня - знайомi квадрати!
Слухаю я i хочу порвати
Ноти, якi написала бездара,
Зiрвати з голiв неправеднi лаври!
Приспів (2)