Оригинален текст
Задуті доменні печі
У серці мокрий жмут павутиння
Калюжі токсичної сечі
Відбивають похмурі склепіння
Труби, розірвані кригою
Звисають іржавим лахміттям
Скалічені штучним заплідненням
Майбутні тисячоліття
Неба обпечена шкіра
Розквітла кривавими пухирями
В безглузді людського виру
Розтікались мазутнії плями
Жорстке випромінення мрій
Щастя з рекламних плакатів
Несмаку яскраві ліхтарі
Надійно вмуровані грати
У снах постають барикади
Помсти священна година
Робесп’єрова вірна кохана
Цнотлива й струнка гільйотина