Оригинален текст
Сиджу я край віконечка,
На зорі споглядаю,
Сиджу я край віконечка,
І так собі думаю.
Чи прийдеш, милий, ти, чи ні,
Що часто так мені снишся? -
Підходжу ближче до вікна,
А ти стоїш, смієшся.
Любов-кохання, як той цвіт,
Що зрання розцвітає,
Як той метелик навесні
Найвисоко літає.
Так бережіть серця свої,
Щоб не кохалися зрання,
Бо зацвітуть сади навесні, -
Не вернеться кохання.