Оригинален текст
Осінь несе до весни свої випиті мрії,
Я й не знав що кохання остання подія.
Двері й вікна відкрию, хай дихають стіни,
Боже, дай кожному сили малої дитини.
Приспів:
Стигла вишня - шматочок неба,
Стигла вишня - моя потреба,
Своїм соком отруїть кров,
То є справжня твоя любов. (весь куплет - 2)
Хочеться з’їхати з глузду, від себе тікати,
Випити воду дощів, на піску малювати.
Станеш солодкою, на мить я тебе зрозумію
Та не шукаю, не ріжу, я навіть не мрію.
Приспів (2)