Оригинален текст
У боса нова “Лада-Самара”!Лампами сяє там ліва фара,Молока тонна посеред салона.Пасе корів майор Марадона.
Таке орати треба трактора,Але біда – полетіла ресора! Сосе трава росу, трава хоче води.Плакса майор в бугая прима роди.
Це каса-дель-Буча, Буча-дель-каса – Місто Москва далеко, та є пряма траса.Грала гітара, стрибала саранча. Баба пре діда до нас на ранчо.
Мою кров п’є комар, я не тому дав паса!Гнила фазенда, захиріла тераса.Приперли менти – брутальна запара!Подерли пончо... Рятуй, Че Гевара!
Но пасаран! Но! Но!Но пасаран! Но! Но! Но пасаран! Но! Но!Но пасаран! Но пасаран! Но!
Віброкалібра вділа ласти Мар’яна.Бухала до ранку, тому стала п’яна.Вона натягала кальсони мера – Підхопилась зараза – дика холера!
Пульс еротично баха понуро –Артеріально є температура! То є така біда, кара та розплата: Не стара, не коса – стала така горбата!
Вона баче сон – кобра їла мангуста.Ту кобру замоче гранула дуста.Без інтересу тихо бурмоче Медикаментозно – ой, лиха навроче!
Наче пава, з резерву дістала консерву,Забила на дієту – зробила перерву.Як бобер несе сито, доктор суне баяна –То не отрута, то медицина, Мар’яно!
Но пасаран! Но! Но!Но пасаран! Но! Но! Но пасаран! Но! Но!Но пасаран! Но пасаран! Но!
Путана! Корида! Бурітос і текіла!Путана! Корида! Бурітос і текіла!Путана! Корида! Бурітос і текіла!Путана! Корида! Бурітос і текіла!
Но пасаран! Но! Но!Но пасаран! Но! Но! Но пасаран! Но! Но!Но пасаран! Но пасаран! Но!