Оригинален текст
Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила.
Впав в бою стрілець січовий,
Дівчина затужила.
А був то хлопець молодий,
Його б лишень кохати.
Він впав, як той сухий листок,
Повік буде лежати.
Летить ворон з чужих сторон
Та й жалібненько кряче:
"Вставай, козаче молодий,
Твоя дівчина плаче!"
Заплаче мати не одна,
Заплаче й чорнобрива.
Бо не одного козака,
Сира земля накрила.
Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила.
Впав в бою стрілець січовий,
Дівчина затужила.
Примітки:
1. Українська народна пісня.
2. Останні два рядки кожного куплету - двічі.