Оригинален текст
Як ти так можеш,
Дивитись прямо
На вулкан без окулярів?
Як ти так вмієш,
Не помічати своїх ран? –
Скажи мені.
Як нам бути з тобою?
Як нам бути з тобою?
Місяць – не бачити,
Два – не могти,
І це, знаючи вічність,
Звертатись на ти.
Знаєш, як важко
Так довго не бути з тобою.
Безликі стяги,
Які доводиться нести –
Від них так слізно.
Знайти б на диво
В часі Відродження мости,
Дай бог не пізно.
Як нам бути з тобою?
Як нам бути з тобою?
Місяць – не бачити,
Два – не могти,
І це, знаючи вічність,
Звертатись на ти.
Знаєш, як важко
Так довго не бути собою.