Оригинален текст
Я - манекен з пластмаси
I мої мертві очі
Не дивляться нікуди вони зроблені зі скла
Я майже як людина
За грубим склом вітрини
Але під модним костюмом
Моє холодне тіло
Посеред магазину
Стою і приміряю різні маски
То мудрі і веселі
То бідні і нещасні
А я хотів би жити
Я міг би полюбити
Поміняйтеся зі мною
Хто змучився від свої ролі
Одягніть на мене шкіру
Пришийте мені серце
Я дуже хочу жити
Я не можу бути мертвим
Я манекен з пластмаси
Дурна пап'є - машина
Ненатуральним сміхом
Криве моє лице
Є люди-манекени
Є манекени як люди
Хто знає кому більше
Від бога треба тепла?