Оригинален текст
Як виганяв батька із хати
Як плакала мати
Тремтіла осінь.
Як закривав очі на лихо
Та сидів тихо
З болем у серці.
Як по ночам не мав права спати
Хотілось тікати
Далеко за обрій.
Я не віддам тобі свою душу
Хоч знаю, що мушу
Рано чи піздно.
На жертовний камінь принести свою кров
Раз і назавжди заспокоїти душу
Ранковим сонцем.
Летіти птахом, летіти птахом
Над святою землею.
А в того птаха білі крила
А в того птаха дивна сила
А тому птаху милий світ
А тому птаху сім тисяч літ.
Він не має ім’я і не знає смерті
Його вільна сім’я на небесній тверді
І не має плачу, не має суму
Птах літає кряче, звіває думу.
Ой, небагатьом в той час прокладено шлях
Ой, небагатьом дано здолати свій страх.
Розвіяти дим
І разом із тим
Розбити кайдани
Як варвари - Рим.
Слабість здолати
І пісню співати
Прости мене мати
Я хочу знати.
Чи я стою вільним,
Чи схожу з розуму?