Оригинален текст
Заплелися у коси сотні тисяч доріг,
Ці дурні хмарочоси я збагнути не зміг,
То в полоні асфальту скам’янілі думки,
Моє серце квадратне вже не пише віршів.
Приспів:
Вогні, вогні...
Асфальт, світлофори.
Я тікаю з міста,
Я тікаю з неволі. (весь куплет - 2)
То зриває мій дах, протікають всі труби,
Досі ходжу на ногах, але далі не буду.
Все навколо залізне, у повітрі лиш дим.
Це ж моє рідне місто, як я досі тут жив?!
Приспів (3)