Оригинален текст
Ти ніколи, ніколи, ніколи,
Білий сніг позаносить сліди,
Світ, мов дзеркало, слід мій розколе,
Буде триста світів, буде триста світів,
Тільки осторонь лишишся ти.
Ти ніколи не станеш моєю,
Я навічно лишусь молодим,
Пронесуся, як дим, я, як дим над землею,
І розтану у небі, як дим. (2)
Будеш жити в мені, поза мною,
Ти в мені безіменною станеш,
Будеш доти труїтись любов'ю,
Доки триста світів, доки триста світів,
Проклянуть саму мисль, саму мисль про кохання. (2)
Ти ніколи не будеш моєю,
Я навічно лишусь молодим,
Пронесуся, як дим, я, як дим над землею,
Ніби я народився, як дим. (2)