Оригинален текст
Ми не прощалися. "Прощай",
Ти так сказити й не посміла,
Сніг малював усе набіло,
Така зима...
А я шукав в собі вогню –
На попіл світ перетворити,
І так хотілося курити.
Така зима...
Приспів:
Січень сік - в лице холодним снігом.
Через рік в твоєму серці – крига.
Через рік – Зима! Зима! Зима!
Ти вигадала усе сама!
"Не згадуй більше, не питай" – cказати так і не посміла.
Мене накрила снігом білим - твоя зима!
А ти на крилах біло-білих кудись летіла ти, одна.
Моє тремтіло тіло-тіло... Така зима!
Приспів:
Січень сік - в лице холодним снігом.
Через рік в твоєму серці – крига.
Через рік – Зима! Зима! Зима!
Ти вигадала усе сама!
Січень сік - в лице холодним снігом.
Через рік в твоєму серці – крига.
Через рік – Зима! Зима! Зима!
Ти вигадала усе сама!
(Така зима...)
Ти вигадала усе сама!
(Така зима...)
Ти вигадала усе сама!
(Така зима...)
Така зима...
(Така зима...)
Така зима...
(Така зима...)