Оригинален текст
Я стою на причалі і згадую літо,
Білі чайки вгорі так кружляють собі,
Мов слова, що в розлуку не хочуть летіти,
Тут любов засвітила погаслі вогні.
Приспів:
А над морем нині знову
Берег світиться любов’ю
Від твого почуття,
Що зі мною все життя.
Білі чайки в синім небі -
Це живі слова для тебе,
Може я в тім листі
Вся відкриюся тобі.
А бузковий туман знов лягає на хвилі,
Стежка місячна світить на тихій воді,
Я пригадую ніч, як з тобою щасливі
Ніжно глянули в очі любові тоді.
Приспів (2)