Оригинален текст
Їхав, їхав козак містом,
Під коником камінь тріснув, да раз.
Під коником камінь тріснув
До серденька кріс притиснув...
Кріс притиснув до серденька,
Закувала зозуленька.
Не куй, не куй зозуленько,
Най щебече соловейко.
Соловейку, рідний брате,
Виклич мені дівча з хати.
Виклич мені дівча з хати,
Щось я маю ’ї питати.
Щось я маю ’ї питати,
Чи не била вчора мати.
Чи не била, не карала,
Що з козаком розмовляла.