Оригинален текст
Чуєш, мила, ну хіба ж так можна
Говорить на політичні теми?
Ліжко он стоїть таке порожнє,
То ж давай до нього ми підемо.
А коли ми вузликом зав’яжем
Наші обидва спітнілі тіла,
Ти згадай, що негри голодують
По обидва боки річки Нілу.
А твоє чудове біле тіло
Наштовхне мене на біди ескімосів,
А твоя нога тонка, спітніла
Нагадає, що їм зимно в носі.
Чуєш, мила, ну хіба ж так можна
Говорить на політичні теми?
Ліжко он стоїть таке порожнє,
То ж давай до нього ми підемо.