Оригинален текст
Бути, чи забути? –
Не питай мене, бо я не відаю долі.
Щастя, як отрута, –
Залишає обпік на моїх долонях –
І вже не повернути.
Рано, рано,
Рано сонце розквітає,
Дивом сон мине.
Я розтану
З першим променем кохання.
Ти знайди мене!
Майже, як востаннє,
Догорає сяйво за воротами неба.
Кроки до світання
Не зуміє подолати вже ніколи
Серце моє без тебе!