Оригинален текст
Пухнастий холод зника в обіймах у струмку сльозою
Спів вітру й небо, здається поряд лиш вони з тобою
Й не можеш ти слова убить,
Що груди ранять нескінну мить
Приспів:
Я кохаю тебе
Я приведу тебе в сон
З собою лину в вогонь
Солодкий
Я кохаю тебе
Цю вічну мить, що мине
Коли цілуєш мене
Коротку
Ховаєш думку, що звідусіль знов вирина до тебе
І слухати тебе найбільше зараз любить зблідле небо
В твоїх очах його уста,
Що знову й знов говорять ці слова
Приспів (2)