Оригинален текст
Посіє, посіє мак Мужик.
Твій Коханий не прийде й не жди.
Ширка, Дарниця й Зима, — сестри,
Помогли йому любов знести
Помогли йому любов знести
До приходу вічної весни.
Обірвалися думки назавжди,
І вже так не Буде, як із ним тобі.
Любов переболить та й пройде.
Несподівана весна прийде.
Твого Милого душа верне,
І в твої чутливі сни увійде.
А прокинешся одна, Будеш зла.
Через нього ти ночей не спала,
Боронила й пестила як могла,
А його сира земля забрала...