Оригинален текст
Запитала внучка: де беруться діти?
Я почервонів, не знав ся де подіти,
Закурив си дзигар, став розповідати,
Навесні летіли бузьки коло хати,
Тато злапав бузька і приніс додому,
Заховав під ліжком, не сказав нікому,
Вечір тато з мамов полягали спати,
І на ліжку бузька стали намовляти.
Приспів:
Бузьку, принеси Гануську!
Бузьку, принеси Гануську!
Бузьку, принеси Гануську!
Бузьку, принеси Гануську!
Місяці минають, всі весни чекають,
З вирію вернулись, над селом літають,
Сіли на капусті, стали клекотати,
Відгадайте хто то? - Бузьки!
Мама бігла перша і в капусту впала,
Збоку в кукурудзі зозуля кувала,
Накувала мамі ще одну дитину,
І понесли бузька в ліжко під перину.
Приспів. (2)
Далі місяць пили, бузьків прихвалили,
Діти, як курчата, по селі ходили.
Пів села Ганусьок, пів села Марусьок,
Отакий кавалєр - довгодзьобий бузьок!