Оригинален текст
Скільки літ снуєш по світі,
Все шукаєш місця гріті.
На ножах ти із добром,
Вічно швендяєш за злом.
За панів ти царювала,
На людей зверху плювала,
Що творила там хтозна
І до нас ти доповзла.
Приспів:
Ну й затята ж ти, пихо, усе звикла звисока.
Так задерла свого носа – не впізнати і зблизька.
Та дурні хай вважають, що вони є королі.
Лиш боляче за мудрих, що фальшивлять нагорі.
Трішки щипнеш кандидата,
Посміхнешся депутату,
Засідаєш в апаратах,
Якщо любиш, то багатих.
Більш з начальником ти ходиш,
Продавця теж не обходиш.
В держбезпеку подалась –
Невже й там ти віддалась?
Приспів
Скільки літ снуєш по світі,
Все шукаєш місця гріті.
На ножах ти із добром,
Вічно швендяєш за злом.
З кабінетів у палати
Людців ходиш ти вітати,
Та не в’яжеться з людьми.
Ой лягла би вже кістьми.
Приспів