Оригинален текст
Посідали ворононьки
На хрести та й крячуть.
А негода помагає –
Не видно, що плачуть.
І плакати, і кричати
Мають чо’, бо знають,
Що під хрестами вже спокій,
А їх ще тримають.
І тримати будуть двісті,
А то й триста років.
Ой коли ж Ти нас відпустиш,
Тілу даш вже спокій?
(приспів:)
Витерпиш все, витерпиш.
Витерпиш все, витерпиш.
Витерпиш своє – чужі підкинуть.
Витерпиш все, витерпиш.