Оригинален текст
Світ завмер, життя розбилось
Невідоме враз відкрилось
Кволий біль пьє мої ночі
До світанку йти не хоче
Запрошу його на каву
До нічних гостей звикаю
і проллю свій сон на руки
Пригадавши мить розлуки
Відпускай, не зви крізь морок
Я тобі, собі не ворог
Забувай своє кохання
Залишай мене востаннє
Я жива ??
Погляд, дотик - все минає
Тільки ніч мій чує голос
Ми удвох в безжальний холод
Йди не крайся за дверима
Не шукай очей очима
Не чіпай мого кохання
Я прошу, прошу востаннє
Відпускай, не зви крізь морок
Я тобі, собі не ворог
Забувай своє кохання
Залишай мене в останнє
Відпускай, не зви крізь морок
Я тобі, собі не ворог
Забувай своє кохання
Залишай мене востаннє